Маленькі хитрощі

Ось довелося вкотре оновитися свіжим інструментом. Вирішив спробувати, що таке Хурікан 3-50 чи Скайлайн 3-60. Через сухість та жорсткість їх "папєрєдників" м'які губки на послідовниках тягнуть своєю непередбачуваністю і майже згаслою надією.

Так як граю зліва шипами, то вирішив в  комплект  зі Скайлайном  3-60 прикупити ще   і С-8 ОХ тієї ж ДХС-овської фірми ну, так скажемо, для гармонії, тим більше, що тестувати Скайлайн 3-60 вирішив на Кінгу ++ їх бренду. /p>

Нічого незвичайного в поклейці не робив, а ось маленькими хитрощами з обрізанням ОХ-а поділюся.

Багато окс-овики стикаються з таким неприємним явищем, як "відклеювання накладки від поверхні основи " у місці  постійного впливу вказівного пальця на край  ракетки.

Чим тонше топшить ОХ-а, тим гірше він тримається  на дереві, особливо  якщо його поверхня сильно зашліфована або оброблена лаком. 

Доводиться весь час підклеювати або заклеювати скотчем, що псує естетичне сприйняття улюбленого предмета, а іноді і заважає грі, постійно відволікаючи від процесу. Так ось!

Останнім часом я став практикувати таке нововведення, яке  раніше   мені не зустрічалося.

Гладку накладку (рис. 2, 4), як завжди,  обрізаю по контуру основи від початку до кінця, а ось на шипованій залишаю по півтора сантиметра і на початку кола і наприкінці -  у вигляді таких собі "завушин", шириною в товщину основи (рис. 1,3,4).

Потім додатково намазую клеєм  торець основи там і після висихання щільно| до дерева (рис. 5,6).

Для фіксації наклеюю поверх загину звичайну торцеву стрічку (рис. 7, 8, 9), але бажано із захопленням дерева на початку і кінці кола, щоб стрічка не відклеїлася разом з ;завушиною", а трималася на торці дерева.

І ось вам, будь ласка! І практично і дуже естетично ...